Як правильно впроваджувати систему управління основними фондами ЕАМ
Як правильно впроваджувати систему управління основними фондами (ЕАМ)
У наш час важко знайти підприємство, яке не має конкурентів. Щоб утримати позиції на ринку, необхідно постійно шукати механізми для підвищення конкурентоспроможності. Одним з найбільш ефективних дій в цьому плані є впровадження системи управління основними фондами підприємства. Її застосування передбачає або скорочення витрат на технічне обслуговування, ремонт і матеріально-технічне забезпечення без зниження рівня надійності, або підвищення виробничих параметрів обладнання без збільшення витрат. Впроваджуючи обрану систему, власник підприємства, звичайно, розраховує отримати економічний ефект. І яке ж буває його розчарування, коли проект по впровадженню системи завершено, а ефекту немає … Причин цьому може бути безліч: відсутність бажання / мотивації навчатися роботі в новій системі у персоналу підприємства; недостатня забезпеченість користувачів системи робочими місцями; дорожнеча продукту і проблеми з фінансуванням його впровадження; недостатня гнучкість самої системи; недостатня орієнтація системи на замовника і неповноцінна технічна підтримка з боку постачальника; погана організація процесу впровадження системи як з боку замовника, так і з боку постачальника, і т.д.
Серед обставин, що визначають успіх чи невдачу впровадження системи, є такі, на які власник підприємства може впливати в процесі виконання проекту (внутрішні фактори), але є й інші, які слід врахувати ще до вибору системи. Для того щоб процес впровадження був легким і привів в підсумку до отримання економічного ефекту, необхідно брати до уваги всі ці обставини.
Що стосується внутрішніх факторів, то, яку б систему ви не вибрали, без націлених на результат користувачів мало що вийде. Найм тимчасових фахівців не вирішує проблеми, тому що процес впровадження системи є тривалим і вона починає давати ефект тільки після введення в неї необхідної інформації. Тому основними користувачами системи повинні бути співробітники самого підприємства, мотивовані і забезпечені робочими місцями. Повинні також бути налагоджені взаємини зі службою підтримки постачальника програмного продукту.
Але є вагомі чинники, що впливають на процес впровадження, які залежать від постачальника і власне обраної системи. Відомий і поширений програмний продукт може виявитися занадто дорогим для підприємства. Може також спрацювати фактор «зіркової хвороби» постачальника, коли недостатня технічна підтримка і низьке орієнтування на замовника призводять до того, що не програма створюється для підприємства, а підприємство підлаштовується під придбану систему. Це, як правило, дуже болісно сприймається персоналом; на процес впровадження йде більше часу, а деякі важливі особливості підприємства залишаються без уваги і не враховуються. Також фактор дорожнечі спрацьовує, коли по завершенні проекту впровадження системи, підприємство, з метою економії коштів, відмовляється від її супроводу з боку постачальника. В результаті впроваджена система з часом морально застаріває, так як перестає враховувати зміни на ринку і нові передові методики. Тому при виборі системи слід враховувати, що на ринку присутні і інші, менш «розкручені» постачальники подібних рішень, які прагнуть долати недоліки інших систем, враховувати особливості місцевого ринку і законодавства, орієнтуються на замовника, пропонують більш кваліфіковану технічну підтримку і готові адаптувати систему під особливості конкретного підприємства.
Висновок напрошується сам собою: слід дуже серйозно поставитися до вибору постачальника / системи, щоб мінімізувати негативний вплив на процес впровадження тих чинників, які непідвладні коригуванню власними силами підприємства / замовника.
