Причина простою обладнання, чи винен в цьому працівник?

При будь-якому розкладі простій обладнання – це “призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами” (стаття. 34 КЗпП України).

Призупинення в роботі може трапитись через вину працівника (наприклад, він порушив технологічний процес, що призвело до поломки обладнання), роботодавця (що не забезпечив вчасно працівника необхідними матеріалами та комплектуючими) або внаслідок обставин невідворотної сили (ураган пошкодив лінію електропередачі).

Не вдаючись в деталі, зазначимо, що у другому і третьому випадках оплата простою проводиться з розрахунку 2/3 середньої зарплати або тарифної ставки (окладу) працівника, в першому випадку працівник не отримує нічого. Більш того, якщо через простій через вину співробітника роботодавець може потерпіти майнову шкоду, працівника можуть залучити до матеріальної відповідальності.

Простій може затягнутися на кілька днів, а іноді і місяців, тоді працівника можуть перевести на іншу посаду або взагалі відправити у відпустку за свій рахунок.
Якщо працівник не повідомить вчасно про обставини, через які може трапитися простій, це може бути розцінено як його вина, тому що роботодавець не зміг своєчасно отримати інформацію про потенційну відмову обладнання та вжити заходів до його запобігання або, якщо відмова була невідворотний, до якнайшвидшому ремонту обладнання.

Якщо простій стався в результаті необережності співробітника, це також може трактуватися як його вина, оскільки в законодавстві така ситуація чітко не прописана.
Таким чином, як дію, так і бездіяльність робітника, яка призвела до простою,  можна сприймати як його особисту відповідальність.

Звичайно, буде створена комісія для розслідування обставин, за результатами його роботи, повинен бути складений акт. Якщо відповідальність за простій нестиме працівник, а він не визнає свою провину, в такому випадку можна звернутися до трудової інспекції, суду або прокуратуру і оскаржити дії роботодавця. Але навряд чи працівнику (та й адміністрації підприємства) подобається така перспектива.

Найпростіший та ефективний спосіб для суб’єкта уникнути вище сказаних простоїв – стежити за справністю обладнання, на якому він працює та своєчасно повідомляти про можливі проблеми. Або система EAM (якщо, звичайно, вона впроваджена на підприємстві). Адже добре налагоджена автоматизована система управління основними фондами дозволяє не тільки ефективно планувати планово-попереджувальні ремонти, в стані яких знизити ризик відмови виробничих активів, але і проводити предиктивное (прогнозне) обслуговування обладнання, грунтуючись на даних про його поточний стан.
Ці дані можна отримувати за допомогою портативних пристроїв (тахометрів, віброметрів і т.д.), аналізаторів (спектроаналізаторів вібрації, тепловізорів) і вбудованих систем (різноманітних датчиків, в тому числі датчиків, забезпечених процесорами і вбудованою аналітикою). Тому ймовірність несвоєчасного повідомлення працівником про можливу відмову різко знижується – навпаки, такі повідомлення будуть надсилатися відповідним службам підприємства наперед.

Своєчасно виявити за допомогою системи EAM навіть невеликих відхилень робочих параметрів, може дозволити оперативно вживати заходів для забезпечення нормальної роботи обладнання не тільки в короткостроковій, а й в довгостроковій перспективі.

Звичайно, залишається ймовірність виникнення простою через необережність працівника. Але тут вже не допоможе ніяка система EAM – будь-яка робота вимагає уважності і зосередженості і якщо працівник буде дотримуватися цих вимог, простої з його вини будуть виключені.