На українських підприємствах часто стоїть ще радянське обладнання. Ризик його поломки підвищений, а планові ремонти попереджають поломку тільки для 20% випадків. Решта 80% випадків проведення такої профілактики – зайві витрати. Раптовий вихід з ладу якоїсь деталі може обернутися зупинкою всього виробництва.
Як свідчить одна напівжартівлива філософська теорія, «якщо існують два способи зробити що-небудь і один з них веде до катастрофи, то хтось вибере саме цей спосіб». Цю легендарну фразу вимовив майор Едвард Мерфі (за сумісництвом інженер-випробовувач реактивних двигунів), коли під час одного з випробувань турбіна була встановлена не тим боком. Цей закон Мерфі (або підлості, як в народі кажуть) періодично приносить нам неприємності. Але одна справа, коли перед вашим носом зачинилися двері вагона в метро, і зовсім інша – коли раптово вийшло з ладу обладнання.
Верхівка айсберга здається досить невинною: нічого страшного – потрібно просто замінити непридатний вузол і продовжити роботу. Однак його підводна частина може завдати значної шкоди підприємству. Чи не кожен уявляє собі приховану загрозу. Непередбачена поломка тягне за собою витрату часу на ремонт, затримку планів виробництва, ризик прострочення або зриву поставок, втрату прибутку і репутації.
У нашій країні більшість підприємств все ще обмежуються стратегією планових ремонтів. Суть його полягає в розрахунку середнього терміну експлуатації кожної запчастини та її заміні після закінчення такого терміну. Це неефективно.
Існує кілька сценаріїв виходу обладнання з ладу. Планові ремонти дійсно ефективні, коли ймовірність поломки зростає з часом експлуатації. Але якщо ймовірність поломок однакова на будь-якому проміжку часу, все, що ми отримаємо – зайві витрати часу і коштів на ремонт. А друга група сценаріїв зустрічається в 80% випадків. Це визначили британські вчені ще під час Другої світової війни.
Пора змінювати підхід!
Ще в 70-і роки минулого століття прогресивні підприємства почали переходити від планових ремонтів до стратегії RCM (Reliability-Centered Maintenance) – обслуговування на підставі надійності.
Суть в постійній діагностиці вузлів і компонентів устаткування для відстеження їх стану на підставі реальних показників, а не очікуваного терміну служби. Це дозволяє не замінювати вузли та деталі, які все ще ефективно справляються зі своєю роботою, хоч їх середній термін служби вже минув.
Крім того, якщо деталь має явні тенденції до поломки задовго до закінчення терміну експлуатації, завдяки регулярній діагностиці можливо виявити цю ваду і усунути.
Тоді, в 70-е, здійснювати таку діагностику було складно. Але в наш час розвиток технологій дозволяє встановити цілий ряд приладів і датчиків, що дозволяють оцінювати стан обладнання в реальному часі. До числа користувачів вже приєдналися і вітчизняні Interpipe, Ferrexpo, «Зоря-Машпроект».
По матеріалам – Бізнес Медіа – https://bzns.media/cases/zakon_podlosti_na_proizvodstve_pochemu_tekhobsluzhivanie_v_ukraine_neeffektivno-580739/