Технічне обслуговування і ремонт (ТОіР) традиційно вважається однією із найбільших статей бюджетних витрат. За різними оцінками, вона складає від 25 до 50% кошторису. Але крім економічних проблем, пов’язаних із нераціональним використанням ресурсів, неефективна стратегія ТОіР може стати фактором підвищення інших ризиків:
— зростання кількості аварій і позапланових простоїв;
— зрив термінів виконання замовлень і виробничих планів;
— зменшення життєвого циклу ключових активів підприємства;
— репутаційні втрати через порушення контрактних зобов’язань;
— відсутність конкурентних переваг перед більш гнучкими виробництвами.
Це лише верхівка айсберга, адже проблеми з ТОіР мають властивість накопичуватися: обладнання працює до відмови, трудовитрати зростають, процес приймає неформалізований характер, реальний стан справ приховується. Ситуація вимагає комплексного підходу, а для цього потрібно окремо розглянути кожен блок проблем.
На підприємствах із застарілою стратегією ТОіР рішення щодо виконання робіт приймаються за фактом відмови. Очевидно, що отримати загальне бачення проблеми неможливо, якщо не проаналізувати вплив дефектного вузла на виконання виробничих завдань загалом.
У такій ситуації ефективність ТОіР залежить від рівня кваліфікації відповідального експерта й кількості залученого персоналу. Це призводить до нераціональних витрат трудових ресурсів і збільшення виробничих ризиків.
Шлях до розв’язання проблеми — цифрова трансформація виробництва у концепції Industry 4.0. Для оперативного відстеження несправностей і збору аналітичних даних використовуються технології Industrial Internet of Things та Machine Vision. Рішення на їх базі мають значні переваги:
— служба ТОіР забезпечена актуальною інформацією про стан обладнання;
— керівництво підприємства отримує повну картину за весь час експлуатації виробничих активів;
— для моніторингу залучається мінімальна кількість відповідальних осіб;
— є можливість проводити дистанційну діагностику за допомогою мобільних пристроїв;
— зменшується вплив людського фактора й ризик критичних помилок;
— можлива інтеграція системи у централізовану платформу для керування виробництвом.
Зібрані дані можна використовувати для вирішення завдань, не пов’язаних із ТОіР: планування завантаження, формування ефективної інвестиційної політики та дієвої стратегії модернізації виробництва. Сучасні засоби моніторингу навіть допомагають обрати оптимальний час для виведення устаткування з експлуатації.
Відсутність засобів збору об’єктивних даних для оцінки витратної частини ТОіР може зробити цей процес непрозорим. Тому поруч із немотивованим скороченням витрат на закупівлю запчастин та оплату праці персоналу можна побачити й випадки надлишкового фінансування.
Така політика може призвести до поглиблення проблеми. Наприклад, закупівлі ведуться не з позиції поточних потреб, а для забезпечення доступу до запчастин у разі скорочення фінансування служби. Або на складах акумулюються залишки ресурсів, які не будуть використані в найближчому майбутньому. Та багатьох подібних ситуацій.
Робимо висновок: надмірне фінансування служби ТОіР створює умови для гальмування процесів оптимізації. Адже оцінка витрат на обслуговування окремих одиниць обладнання набуває виключно порівняльний характер.
Ситуацію може змінити впровадження актуальних засобів керування бізнес-процесами. Гарний приклад — рішення для автоматизації планування робочих завдань і закупівель запчастин. Такі продукти допоможуть збалансувати фінансування згідно з актуальними вимогами виробництва.
Власники підприємств часто називають однією із ключових проблем ТОіР дефіцит персоналу. Дійсно, пошук і підготовка кваліфікованого спеціаліста потребують багато часу й ресурсів. І якщо виробництво вибудовує службу ТОіР навколо авторитету окремих експертів, втрата таких кадрів може обернутися катастрофою.
Упровадження сучасних технологій відкриває декілька шляхів розв’язання проблеми.
Подібні рішення надає компанія SmartEAM. Ми розробили низку продуктів, що допомагають провести цифрову трансформацію й оптимізувати роботу різних служб виробництва. Це не означає звільнення чи скорочення персоналу, а дає змогу наявним працівникам перейти на новий рівень продуктивності.
Більшість запропонованих рішень пов’язані з упровадженням централізованої системи для збору й обробки виробничих даних. Але шлях до оптимізації ТОіР починається зі створення єдиної електронної бази, у яку буде внесена інформація по кожній окремій одиниці устаткування.
Електронна база ТОіР повинна містити:
— інструкції та рекомендації виробника;
— систематизовані відомості про всі виявлені дефекти та несправності;
— інформацію про планові, позапланові й аварійні простої;
— перелік проведених ремонтних робіт із прив’язкою до дат і цільових показників.
Історія експлуатації й обслуговування обладнання допоможе правильно визначити пріоритетність, щоб створити ефективну та рентабельну стратегію ТОіР.