Робітники виробництв і їхні керівники часто сприймають простій обладнання як неминучість, а не можливість відшукати й розв’язати проблему. Адже в агрегату є термін експлуатації, у рамках якого все одно виникнуть несправності. «Що ж тепер, до кожного шурупу прикріпити по камері спостереження?» — така думка має логіку з точки зору ремонтника, але не підприємства і його прибутку.
Сприймаючи простої як даність, ми психологічно віддаляємося від пошуку й усунення їх реальних причин. Усе, що залишається підприємствам із такими поглядами, — «гасіння пожеж» на ходу. Діяльність видима, іноді корисна, але недалекоглядна: у довгостроковій перспективі (наприклад, при розрахунку річного бюджету) час простоїв конвертується у значні збитки.
Що ж робити підприємствам, які хочуть ефективно використовувати свої ресурси? Перш ніж дати відповідь, розберімося, чому виникають простої, якими вони бувають і скільки це коштує тим, хто їх ігнорує.
Простої обладнання в теорії та на практиці
Простій — це вимушена бездіяльність обладнання з зовнішніх або внутрішніх причин. До останніх належать ситуації на кшталт поганої організації ремонтів, відсутності потрібних матеріалів або неякісного інструктажу.
Зовнішні чинники — ті, які не залежать від працівників безпосередньо. Серед них затримки сировини й матеріалів від постачальників, перебої з електроенергією, страйки робітників тощо.
Хоча простої відрізняються за причинами й факторами, вони однаково знижують прибуток компанії. Загалом втрати від простоїв складаються з:
Трагедія багатьох підприємств у тому, що вони навіть не усвідомлюють цих втрат. У результаті компанія недоотримує велику частину прибутку, адже простої приймаються як неминуче.
Як зменшити кількість простоїв?
Щоб побачити повноцінний масштаб проблеми, необхідно зібрати дані про час роботи та простої обладнання. Наступний етап — фінансова оцінка втрат від простоїв, короткострокових і довгострокових. Для цього можна розрахувати середній показник прибутковості за одиницю часу, який приносить обладнання. Врешті ви маєте дійти до набору підходів і рішень, які будуть використані для зменшення або усунення витрат від простоїв.
На прикладі «Тойоти» бачимо, що зрозуміти системність виникнення простоїв можна, тільки аналізуючи всі дані щодо роботи обладнання. Оскільки аналітика повинна відбуватися в реальному часі за десятками, якщо не сотнями, різних показників, своєчасно помітити відхилення людині практично неможливо. На допомогу приходять технології Industry 4.0 і прогнозне обслуговування обладнання (Predictive Maintenance). Ця методика допомагає знизити витрати, скоротити аварійні простої та підвищити доступність обладнання на підприємстві будь-якого розміру.
Приміром, компанія «Інтерпайп» поставила перед собою завдання підвищити ефективність управління обслуговуванням устаткування, скоротити час простоїв і зменшити витрати на ремонти. Їх розв’язав продукт SmartEAM. Завдяки йому на підприємстві з’явилася система обліку простоїв, яка дає змогу швидко та якісно аналізувати позапланові несправності, а також планувати ремонтні роботи, спираючись на напрацювання устаткування.
У результаті час простоїв скоротився на 30%, а витрати на проведення планових ремонтів зменшилися на 2 $/тонну.
«Інтерпайп» — одна з небагатьох компаній, які вже сьогодні економлять і заробляють більше завдяки новим підходам в обслуговуванні обладнання. Як бачимо, у корені скорочення кількості простоїв лежать структуровані й аналізовані дані. Зібравши всі показники в єдину систему, вам вдасться побачити цілісну картину роботи та простоїв. І тільки на її основі можна буде приймати точні й ефективні управлінські рішення і, як наслідок, економити.