Автоматизація виробництва: масові скорочення або взаємне зростання?

Серед управлінців виробництв і звичайних робітників існує міф, який звучить так: «Автоматизація підприємств відправить усіх робітників на пенсію». У цій статті ми розповімо, чому масові звільнення не загрожують фахівцям і як принципи Industry 4.0 — на кшталт прогнозного обслуговування обладнання — працюють на благо робітникам і бізнесу.

Домисли та факти

Процес автоматизації викликає побоювання, оскільки передбачається, що впровадження будь-якої нової технології неминуче призведе до скорочення штату працівників. Це не так — інновації не запускають процес звільнення, а змінюють структуру і підходи до роботи працівників. 

Уявіть, що замість щорічних поїздок на СТО у вашому авто буде датчик, що відстежує зношування деталей і сповіщає про те, коли провести ТО. Чи означає це, що персонал буде менш затребуваний? Скоріше, навпаки: СТО зможе обслуговувати більше машин, а робітники, маючи більш точну діагностику, сфокусуються на інших завданнях, підвищуючи при цьому якість робіт.

А тепер те ж саме, але в промисловому масштабі. В обслуговуванні обладнання за методиками Industry 4.0 діє принцип «доповнювальної сили». Технології витісняють у робітників щоденні функції (на кшталт ручного зняття показників), але водночас вони стають продуктивнішими для інших завдань — своєчасних ремонтах і аналітиці «здоров’я» активів.

Так це працює в тандемі – EAM-системи й методики Predictive Maintenance — важливих елементів Industry 4.0, — покращуючи ефективність роботи людей на підприємствах. Результати помітні і клієнтам (ціни нижчі, а якість вища), і робітникам, адже попит на їхню працю і компетенції зростає. Частково звільняючись від рутини, працівники починають займатися важливішими завданнями й отримують можливість нічого не проґавити та бачити картинку загалом. Перевагами таких підходів в обслуговуванні обладнання вже користуються в концерні General Eletric. Там інформацію про стан моторів збирають датчики, а робітники контролюють показники та проводять ремонти.

Проте острах автоматизації має й інші причини. Другий ключовий фактор економісти називають «ефектом колії» (path-dependence problem, буквально «проблема залежності від шляху»), за відкриття якого дали Нобелівську премію з економіки.

Ефект колії — це коли ваше бачення зростання в майбутньому чітко залежить від попереднього розвитку. У спрощеному вигляді ефект колії виглядає як: «І так працює нормально, навіщо нам ризикувати й щось змінювати?» Люди, які звикли розв’язувати проблеми застарілими методами, не завжди довіряють новим технологіям.

У таких випадках найкраще діють не гарні формулювання, а реальні цифри:

— 30% — зростання продуктивності від упровадження прогнозних підходів обслуговування обладнання;

— 2 роки — в середньому займає повна окупність від упровадження інструментів Industry 4.0;

— 90% — виробничих процесів можна спрогнозувати.

Аналітики передбачають 17% щорічного зростання кількості компаній, які впроваджують інструменти Industry 4.0. Ті, хто буде ігнорувати такий динамічний ринок і залишатись у своїй «колії», незабаром втратять конкурентоспроможність.

Управлінці підприємств стоять між  страхом працівників і ефектом колії. Виходить, що, поки хтось «у будиночку» своїх ілюзій, хтось уже інвестує в технології й отримує бенефіти від своїх рішень.

Масове поширення Industry 4.0 і прогнозних підходів в обслуговуванні обладнання не змінить глобально ринок праці. Так, у робітників дійсно зміниться фокус занять, але роботи, датчики й комп’ютери точно не відправлять їх на пенсію. Отже, єдине, що зміниться з упровадженням автоматизації на виробництві, — ефективність людей і машин. Причому в позитивний бік.

«Змінюйся або вибувай із конкурентних перегонів» — хоч і жорстке, але реальне завдання для сучасних виробничих підприємств. Ми в SmartEAM «провели за руку» дорогою інновацій десятки підприємств, від малих заводів до міжнародних концернів. Незалежно від кількості або віку вашого обладнання, наші експерти готові допомогти пройти всі етапи — напишіть їм.